Битва рейтингів чи атракціон розрахований на дурнів?

Битва рейтингів чи атракціон розрахований на дурнів?

Складається враження, що напередодні виборів, кандидати на посаду президента України розпочали битву за рейтинги не на життя, а на смерть! Від фрази, – якби сьогодні відбулися вибори – то за Миколу, Василя чи Параску проголосувало би, – багатьох вже нудить! Мені, і мільйонам виборців все це нагадує змагання «наперсточників» у брехні, цинізмі та нахабстві! Що таке рейтинги, хто і заради чого їх складає? Та як не потрапити на гачок пройдисвітів, які можуть вкрасти сотні тисяч, якщо не мільйони голосів, від яких залежить майбутнє кожного з нас? 
Підказка виборцю чи наукове шахрайство? Думки експертів

Після Нового року оприлюднення рейтингів кандидатів на посаду в президенти здивували маститих політиків та виборців водночас. У січні, за даними КМІС, Центр Разумкова та «Социс»: у Володимира Зеленського – 23%, Петра Порошенко – 16,4%, а в Юлії Тимошенко – 15,7% електоральної любові виборців! Громадськість та політологи запідозрили соціологічне шулерство, зважаючи на те, що така трійка лідерів і такі відсотки з’явилися після того, як взяли до уваги дані «Соцису». Адже одним із його засновників – Ігор Гринів, екс-керівник виборчого штабу Петра Порошенка у 2014 році. А сьогодні його вважають чи не головним політтехнологом діючого гаранта, який вдруге йде у президенти.

В чому суть маніпуляцій? Адже не Порошенко, а кандидат Зе на першому місці? Але у такий спосіб виборця програмують, що у другому турі Юлії Тимошенко не буде. «Так уже склалося, що кожен хоче поставити не на аутсайдера, а на переможця. І рейтинги в цьому випадку – відмінна «підказка». За допомогою рейтингів політики полюють на виборців – тих, у кого немає стабільних політичних та ідеологічних поглядів. Такі люди найчастіше голосують за лідера рейтингів, щоб не був втрачений голос», – зауважує політтехнолог Вадим Карасьов. Між тим, на початку лютого на замовлення американського агентства Greenberg Quinlan Rosner Research, телефонне опитування провело агентство Info Sapiens. Його результати практично співпали із січневими: чемпіон знову Зеленський з 28%, у Порошенко і Тимошенко відповідно – 18 % і 15%! Тим не менш, чимало політиків та виборців ставляться до цих, минулих та майбутніх рейтингів м’яко кажучи скептично. «Рейтинги – це шахрайство. Вишукане і наукове», – вважає Олег Березюк, керівник парламентської фракції «Самопоміч». Звісно, що соціологи на подібні репліки та звинувачення ображаються. «Соціолог вимірює можливості того чи іншого політика. І якби не було рейтингів, то політики не знали б, іти їм балотуватися чи ні. Це дзеркало, яке усім дуже потрібне: і політикам, і ЗМІ, і українцям передусім», – запевняє Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинг». 
Проте ніде правди діти. Підстави недовіряти рейтингам – є!

Рейтинги чи королівство кривих дзеркал?
Наприклад, після втечі «легітимного» в Межигір’ї активісти знайшли так звану «амбарну книгу» Віктора Януковича. В ній було зафіксовано кому, за що і скільки «риги» давали хабарів. Так от, до книги потрапив відомий соціолог, який отримав кешем із «чорної каси» майже чверть мільйона доларів! За що такі гроші? Команда кандидата на свій розсуд визначає свій рейтинг, а потім шукає потрібну контору, яка за неї підпишеться. Такий підхід відлагоджений і працює немов швейцарський годинник з 90-тих! «Усім «чорним піаром» займався я особисто. Він був дуже смішний. Ми через «Інтерфакс» часто розміщували соціологічні опитування. На кшталт, що соціологічний центр «Кульбаба» або «Аленький цветочек» провів опитування в Херсонській області, під час якого з’ясувалося, що там із величезним відривом лідирує Кучма. На другому місці Кравчук, на третьому – Мороз. Цифри бралися зі стелі. Це робилося для того, щоб вселити в людей впевненість у перемозі», – згадує Дмитро Табачник, колишній очільник виборчого штабу Л.Кучми та міністр освіти. Однак занадто високі рейтинги зі стелі, які почнуть старанно «джинсувати» у ЗМІ, можуть зіграти злий жарт з кандидатом. Його прихильники можуть не всі прийти до дільниць, зважаючи на те, що їх улюбленець і так виграє. Сумнівні контори, що працюють на перспективу, ніколи не поставлять свій підпис під відвертою маячнею. Вони дійсно проводять опитування, але задобрюючи своїх інтерв’юерів! «Я давала номер телефону моїх знайомих, які знають завчений текст. Їм телефонували, і вони підтверджували участь. Ми так заробляли по 20 чи 30 гривень при курсі 5.8. Виходили цілком непогані гроші для студента. Я так працювала разів до 10. Я думаю, що компанії про це здогадуються» – згадує киянка, на правах анонімності про свою участь в соціологічному шулерстві. Більш того, навіть авторитетні компанії можуть видавати «липові рейтинги» завдяки елементарним маніпуляціям. 
Наприклад, на президентських перегонах 2010 року соціологічна контора заявила, що Тігіпка підтримують більше виборців ніж Тимошенко. Але не згадали один важливий нюанс, телефонне опитування проводили у великих містах східної України, де леді Ю була менш популярною. Якби це опитування охопило містечка та села центральної України – результат був би абсолютно іншим! Такі маніпуляції, зважаючи на те, що 40% виборців не визначилася із тим за кого вони будуть голосувати, дуже небезпечні на президентських перегонах 2019. В кримінальному світі шахраї виправдовують свої афери фразою: «Гріх не розвести лоха!». Але як не дати вкрасти свій голос? 
Як відрізнити «мильну бульбашку» від реальної підтримки?

Є думка, що треба орієнтуватися на коефіцієнти президентських перегонів, які пропонують букмекерські контори. Адже вони ризикують грошима, тому і рейтинг там адекватний та реальний. Букмекери вважають, що фаворит Порошенко, а друге місце за Тимошенко і Зеленським. Але якби гравці завжди орієнтувалися на фаворитів, букмекерські контори всі б до однієї давно збанкрутіли! Сумнівний, як на мій погляд, орієнтир для виборця. Натомість авторитетні соціологи запевняють, що реальні рейтинги ми отримаємо за тиждень до самих президентських перегонів. Тоді на що зважити виборцю? Епопея із дутими рейтингами нагадує фарс. Як тут не згадати слова політолога Збігнєва Бжезинського: « Коли фарс стає дійсністю, це вже трагедія!» Здається мені, наша біда в тому, що 80% виборців не читають програми передвиборчих кандидатів у президенти. «Передвиборча програма – це певний план дій, детальний документ, в якому кандидат розписує, що він робитиме протягом наступних 5 років відповідно до своїх повноважень, компетенції і так далі. По хорошому, якісна передвиборча програма – це готовий план дій уряду, готовий документ, який треба взяти і виконувати» – наголосив Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України. До того ж, за ними можна визначити, яка підтримка у кандидатів і хто з них відверто бреше. Наприклад, Комітет виборців України встановив, що у передвиборчих програмах 12 найпопулярніших кандидатів – 50% обіцянок не стосуються повноважень голови держави! Кандидат ЗЕ, взагалі пішов на вибори без програми, та запропонував її допомогти скласти виборцям! Популізм, який переходить межу здорового глузду.