Децентралізація – не панацея, втім ліки від корупції.

У всесвітньому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» Україна посідає 130 місце зі 180 країн, у яких було можливо об’єктивно провести дослідження. Україна набрала 30 зі 100 можливих балів. За правилами оцінювання 100 балів означають відсутність корупції в країні, а 0 балів – тотальне хабарництво та беззаконня. Сусідні держави, з якими маємо однакові історичні умови, тобто стартували з одного радянського майданчику, відповідно мають:

– Росія – 29 балів
– Молдова – 31 бал
– Білорусь – 44 бали
– Грузія – 56 балів
– Польща – 60 балів

100 балів не набрала жодна з країн світу. Тож поки що очевидним лишається факт – корупцію неможливо повністю подолати.

П’ятірка країн, де боротьба з корупцією проходить найбільш успішно, виглядає так:

– Нова Зеландія – 89 балів
– Данія – 88 балів
– Норвегія – 86 балів
– Фінляндія – 86 балів
– Швейцарія – 86 балів

Найбільш корумпованими країнами світу визнано Сирію, Південний Судан та Сомалі.

Країни кожного з цих переліків мають багато спільних рис. Від схожих історичних передумов до фактичного державного устрою.

П’ятірка українських сусідів до останніх часів рухалася в єдиному спочатку радянському, а потім пост-радянському фарватері. Першою вирвалася Польща, пов’язавши свої перспективи із Західною Європою. Антикорупційний результат – 60 балів зі 100. Далі на ривок пішла Грузія і вже наздоганяє поляків за антикорупційними показниками. На цей шлях, поки що повільно, стає і Україна. З року в рік, принаймні в останню п’ятирічку, додаємо у рейтингу по одному балу. Хоча аналітики стверджують, такі результати не відчувають пересічні громадяни. Що б кожен упевнився – в країні діють антикорупційні заходи – у всесвітньому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» потрібно здобувати щонайменше 3 бали щороку.

Чому ж у таких різних за розмірами, настроями суспільства, державним устроєм країн, як Україна, Росія та Молдова, однакові корупційні показники? Не далеко пішла і Білорусь. Не претендуючи на істину в останній інстанції поглянемо на факти. Молдова – невелика територіально, навіть за європейськими мірками, країна. Управляється фактично вручну президентом. Чи то під гаслами небезпеки громадянської війни, чи то зовнішніх загроз – всім керує господар головного крісла у Кишиніві. Хоча його прізвище, принаймні час від часу змінюється. Чого не скажеш про Білорусь. Жодне суспільно-політичне чи економічне питання не може бути ухвалене без відома другого і поки останнього президента країни Олександра Лукашенка. Росія де-юре має федеративний устрій. Тобто кожен з суб’єктів федерації має свої органи самоуправління. Та для всього світу не секрет, що режим нинішнього президента нашого північного сусіда контролює абсолютно всі процеси в країні. Тож і 29 балів зі 100 можливих в антикорупційній боротьбі – цілком заслуга, а у цьому випадку антизаслуга, центральної влади. Адже посадовці на місцях самотужки не можуть нічого вдіяти, або ж є ставлениками кремля та провідниками лінії правлячої партії. В Україні до останнього часу також всі питання чи то політичні, чи то економічні було можливо вирішити тільки через Київ. Рішення ухвалювалися у столиці адже фінансові потоки стікалися саме сюди. Тут їх перерозподіляли і звідси, з недосяжних пересічним громадянам Печерських пагорбів, звітували. Спокус у такій безкарній схемі безліч.

У найкорумпованіших країнах світу як то Сирія, Південний Судан чи Сомалі й взагалі правлять диктатори з абсолютною персонально владою, яка дозволяє вирішувати не лише долі людей, а навіть дати чи забрати їхнє право на життя. Або ж панує хаос, яким править зброя. Ці країни стали батьківщиною сучасних піратів, терористів та стабільно викидають у зовнішній світ десятки, а інколи сотні тисяч біженців.

Успішні приклади: п’ятірку лідерів у боротьбі з корупцією об’єднує одна спільна риса – всі вони провели реформу децентралізації. Кожна країна по своєму, втім владу і відповідальність віддали на місця. А саме громадам, які утворили адміністративні одиниці. Справжнє пекло для корупціонера Нова Зеландія. 89 балів зі 100 можливих щодо антикорупційних заходів за міжнародним рейтингом «Індекс сприйняття корупції». Тобто держава і суспільство не сприймають корупцію взагалі. Вона для людей ототожнюється з такими явищами, як невихованість, блюзнірство, непорядність, все те, що є негативною рисою і ставить хрест на спілкуванні, а тим більше на ділових стосунках з носієм такого тавра. І це результат децентралізації в усіх сферах суспільно-політичного життя. Відчуття громадянина своєї країни приходить лише з відчуттям відповідальності за власне майбутнє. А відповідати можливо тоді, коли маєш ресурс.

Антикорупційне диво Нової Зеландії.

Нова Зеландія колишня колонія Великої Британії. Не секрет, що імперії завжди віджимали всі соки зі своїх колоній. Схожий шлях пройшла і Україна. Втім, отримавши незалежність, Нова Зеландія не змінила вигляд країни ззовні, а почала реформи зсередини. Державний устрій залишився унітарний з конституційною монархією. Реальна влада була віддана на місця. Острів’яни запозичили британську модель так звану Вестмінстерську систему. Монарх, у випадку Нової Зеландії Єлизавета ІІ, виконує представницькі функції держави та що б не відбувалося в країні, завжди має залишатися над сутичкою. Тож повинна бути ідеальна репутація і великий авторитет. Відтак монарх не втручається у економіку та фінансові справи, аби не було спокуси забруднитися. Виконавчий орган влади – уряд. Законодавчий – двопалатний парламент. Верхня палата – майданчик для політичних сил, а нижня цілком створена з обранців, які пройшли через мажоритарні вибори. Їхнє головне завдання, щоб нікому і в голову не прийшло чіпати місцеві бюджети, та перш за все вони стежать аби уряд справедливо перерозподіляв те що приходить з регіонів у бюджет країни. Якщо нижня палата відхиляє бюджет – уряд йде у відставку. З таким устроєм виборцю легко збагнути чому зіпсувалась дорога та кому краще довірити її ремонт чи будівництво.
В країнах, які пішли шляхом децентралізації, перш за все усвідомили – риба гниє з голови. Тож, щоб мати здорову голову у випадку державотворення – не слід цей орган перевантажувати повноваженнями.