Гранти та сміття

Понад 9 млрд доларів – саме на таку суму грантів отримали українці за усі роки незалежності. І це не враховуючи фонди Сороса та Блумберга! Більшість, майже 6 млрд були надані для підтримки демократії, на вирішення економічних та політичних проблем. І лише третина цієї космічної суми пішла на приватні ініціативи звичайних українців – захисників тварин, поборників здорового способу життя, борців за тверезість та екологію. Чи допоможуть гранти іноземних та вітчизняних донорів Україні не потонути у смітті?

Далі – реальні історії реальних українців, в яких ви знайдете відповіді.

Грант – як шанс чи надія?

На тлі децентралізації, громади та звичайні українці зрозуміли, що сміттєву проблему за них ніхто не вирішить. Але звідки брати кошти за допомогою яких можна покращити водночас екологічний та фінансовий стан. Адже європейці на смітті заробляють і непогано. Йти в банк та впрягатися у боргове ярмо? Вкладати свої кошти, але зважаючи на ймовірний спротив “сміттєвої мафії”, все це нагадує “російську рулетку”. За такого розкладу грант – чи не єдиний шанс.
Наприклад, громадська організація Музиковської ОТГ виграла грант, і за підтримки програми USAID отримала понад 125 тисяч грн. Кошти пішли переважно на підвищення екологічної свідомості членів громади та популяризації сортування сміття. Звісно, що це крапля в морі. Але з чогось таки починати потрібно. Наприклад, двоє київських школярів виграли гранти для 32 шкіл. “Мой 11-летний сын Никита увлекся идеей переработки. Я его поддержала, и вместе с одноклассницей Софией-Кристиной они описали идею перерабатывать отходы школьной столовой в удобрение”, — не без гордощів згадує Олена Шульга, матір хлопчика-новатора. Школярі на цьому не зупинилися, виграли грант у 5 тис. доларів на проект “Компост і школа”. І завдяки ним в кожній області України є школа, в якій діти компостують харчові відходи та отримують добриво.

Проблема № 1 чи «Забиті баки»?

У травні екологічні активісти Маріуполя виграли грант на 100 тис. грн від Групи Метінвест. Хоча запропонували очевидні речі під неоднозначною назвою “Забиваємо баки”, і запевнили – мешканці багатоквартирних будинків будуть заробляти не виходячи з парадного тільки на сортуванні сміття та його продажу. Екоактивісти планують закупити 135 контейнерів, та встановити їх в 16 багатоповерхівках. За їх попередніми розрахунками впродовж року мешканці покращать свої фінанси на майже 175 тис грн! “Один многоквартирный дом может собрать 500 кг сырья в месяц. Дважды в указанный период жильцы вызывают машину, которая забирает более 200 кг отсортированного мусора. Это вторсырьё централизованно забирают заготовители по ценам выше, чем в городских приемных пунктах. Причем 500 кг – это не предел”, – запевняє Ганна Чебан, ініціатор проекту “Забиті баки”. Відтак, ці кошти поповнять скарбницю ОСББ, які можна вкласти у ремонти чи утеплення будинку.

Існує експертна думка, що невеликі суми грантів на боротьбу із сміттям та на екологічні проблеми, що отримують українці свідчать, – іноземні та вітчизняні донори вважають найбільшими проблемами України демократію та економіку. Звісно, що дарованому коню в зуби не заглядають. Хоча на мій погляд, проблема сміття – це вже питання не Міністерства екології, а Ради національної безпеки і оборони України. Нагнітання чи спекуляція? Але пригадайте трагедію на Грибовицькому сміттєзвалищі, після якої Львівська міська рада благала Президента Порошенка, прем’єра Гройсмана, голову Верховної Ради Парубія та секретаря РНБО Турчинова оголосити столицю Галичини зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Шукайте гранти і знайдете!

Звісно, що якби з демократією в Україні було все гаразд, а при владі були б чиновники з “руками, які ніколи не крали”, таких би сміттєзвалищ як в Грибовичах, або неподалік від села Підгірців – ніколи б не було. Репутацію Садового та його команди фактично врятував Європейський банк реконструкцій та розвитку та іноземні донори. Львів отримав 35 млн євро на вирішення сміттєвої катастрофи. Показово, що 10 млн євро були надані на умовах безповоротного гранту! “Дуже важливий тут екологічний аспект. Європейські інститути, з якими ми підписуємо угоди, фінансують винятково екологічно чисті проекти. Тому ми маємо серйозну гарантію. Це саме стосується і питання контролю за використанням коштів. Усі тендерні процедури пройдуть за європейськими нормами” – зауважив Андрій Садовий, мер Львова.
Просіть, і дасться вам! Шукайте, і знайдете! Стукайте, і відчинять вам. За цим біблейським принципом Хмельницька міська рада знайшла кошти для покращення інфраструктури твердих побутових відходів. Хмельницький став другим містом України, яке підписало угоду з ЄБРР про попереднє фінансування на суму 15 млн!

І найголовніше – отримало інвестиційний грант на 5 млн євро, який допоможе вирішити проблему сміття у місті. Чому у них вийшло? Звідки така довіра до очільників Хмельницького у донорів ? Їх вмовляли на колінах? Ні! Донорів та інвесторів вразили зміни, які відбулися впродовж останніх двох років. У всіх багатоповерхівках заварили сміттєпроводи і почали сортувати сміття. По місту почав курсувати екобус, який у хмельничан почав приймати токсичні відходи. Були встановлені підземні контейнери. І небачене диво для більшості українських міст – запровадили дегазацію сміттєзвалища! А з отриманого метану переробляють на електроенергію. Складається враження, що крім очільників Львова та Хмельницького, іншим батькам українських міст тема так званих “сміттєвих грантів” – байдужа.