Як на старості не опинитися «сам на сам» з жебрацькою пенсією від держави?

Як на старості не опинитися «сам на сам» з жебрацькою пенсією від держави? Я, як громадський діяч не можу залишитсь осторонь цієї проблеми.

Один із найжахливіших «рекордів», який вже багато років утримує Україна – це жебрацький стан пенсіонерів. В українців – найменші пенсії у Європі! Переважна більшість літніх людей у нас отримують від держави приблизно 1800 грн. на місяць. Але навіть з виплатами таких низьких пенсій у держави постійні проблеми. Про «дірявість» Пенсійного фонду знають вже усі, як і про те, що уряд з року в рік проріхи у ПФ латає грошима з державного бюджету.

І щоразу більше потенційних пенсіонерів цілком беземоційно розуміють, що навряд чи щось у цій справі найближчим часом зміниться. Уряди змінюють один одного, приходять з різними гаслами, але у своїй діяльності впевнено засвідчують одну аксіому: якісно покращувати рівень життя громадян України – не є пріорітетом діяльності високосадовців. Головне для них інше – встигнути «нахапати» для себе щонайбільше. До влади прийдуть інші, і корито, з якого можна по-свинячому наживатися, у них відберуть. Відтак проблема майбутніх пенсій стає проблемою для самих майбутніх пенсіонерів.

…40-річний громадян України Петро К. не боїться, що після досягнення 60-ти річного віку отримуватиме від держави непристойно низьку пенсію. Він знає, що після виходу на заслужений відпочинок зможе розраховувати не лише на державну допомогу за віком, а для достатньо ситого життя використовувати кошти, які сам же і заробив собі на старість. Приблизно по 7 тис грн на місяць. Точніше, не сам, а за допомогою недержавного пенсійного фонду (НПФ).

Скажете, фантастика? От от і ні. Персонажу нашої розповіді відносно нескладно щомісяця зі своєї зарплати у 6 тис. грн. перераховувати по 500 грн. щомісяця до НПФ. І цей фонд, працюючи з прибутковістю 12% на рік, за 20 літ зможе заробити для пана Петра приблизно 484 тис. грн. І з цієї вже поважної суми чоловік зможе отримувати пенсію. А державну виплату за віком від держави буде розглядати як якийсь «додаток» і не більше.

Уряд платить мізерні пенсії і провалює Пенсійну реформу

Широко розрекламована Пенсійна реформа вже через рік своєї роботи фактично дала збій. Від жовтня 2017-го, коли у Верховній Раді «запустили» процес змін у нарахуванні і виплаті державних виплат за віком, держава спромоглася лише на «перший етап реформи». Насправді нічого у системі не змінилося, уряд лише зміг трішки збільшити планку мінімальних пенсій.

«Другий етап» Пенсійної реформи мав стартувати 1 січня 2019-го. Влада обіцяла справді революційні зміни: запровадження «обов’язкового накопичувального рівня», коли кожен працюючий мав би сплачувати внески до т. зв. накопичувального пенсійного фонду. І закумульовані там кошти у вигляді інвестицій повинні були приносити прибутки, з яких через роки для нині працюючих (а «завтра» пенсіонерів) і формувалися б пенсійні виплати.

Ще 1 липня цього уряд мав подати до ВР свої пропозиції стосовно правил роботи накопичувального рівня. Не подав. І все вказує на те, що з початком наступного року «другий етап» Пенсійної реформи в Україні не запрацює. Пенсії нараховуватимуть і виплачуватимуть за старою схемою. І відчутно вищими вони не стануть.

Проте значна частина громадян України вже користуються послугами Недержавних пенсійних фондів, за допомогою яких гарантують собі справді безбідну пенсію. І Петро К., про якого ми розповіли на початку, знаючи про такий спосіб забезпечити собі гідний рівень життя на старості, про своє майбутнє дбає вже сьогодні. Завдяки недержавному пенсійному фондові.

Чому українцями не розповідають про НПФ?

Недержавний пенсійний фонд – займається лише накопиченням пенсійних внесків українців. І, у порівнянні з іншими фінансовими структурами, працює по-особливому. Не так як діють страхові компанії, інвестиційні фонди і банки.

От скажімо, наш знайомий Петро К. щомісяця перераховує у НПФ, який він собі обрав, по півтисячі грн. Ці кошти акумулюються на його персональному рахунку, а НПФ його внески інвестує у прибуткові, надійні і диверсифіковані активи. За багато місяців і років вдало вкладені гроші принесуть панові Петрові вже явно не символічну суму, яка й буде основним джерелом його доходів у пенсійному віці.

Багато людей здивуються, коли дізнаються, що в Україні вже діють понад 100 недержавних пенсійних фондів. І дуже дивно, що уряд витрачає колосальні гроші на прославляння своїх «титанічних зусиль» стосовно Пенсійної реформи, а про такий механізм гарантування спокійної старості як НПФ практично не інформує. Наші люди мусять самі знаходити потрібну інформацію.

Чому не варто побоююватися НПФ, які мають високий авторитет у світі

Звичайно ж, що для українців, яких неодноразово дурили різномастні аферисти, важливим є питання: чи можна вірити НПФ? Чи не банкрутуватимуть такі установи, чи не «згорятимуть» у них гроші?

Такі побоювання є небезпідставними, але НПФ мають справді «багаторівневий захист» в інтересах своїх вкладників. Однак законодавство унеможливлює махінації навколо коштів НПФ і їхньої діяльності. Чому?

1. Пенсійний рахунок учасника НПФ є його особистою власністю і розпоряджатися ним може він. До прикладу, наш знайомий Петро К.

2. Недержавні пенсійні фонди зобов’язані всі зароблені гроші розподіляти між учасниками, а не залишати для своїх потреб, бо за законодавством є неприбутковими організаціями.

3. Кожен учасник НПФ може постійно контролювати свій рахунок (включно з вже заробленими» відсотками) через «особистий кабінет» в Інтернеті.

4. При бажанні власник пенсійного рахунку може «перенести» цей рахунок у інший НПФ.

5. У разі смерті вкладника сума на рахунку (з відсотками) автоматично передається його спадкоємцям.

6. За законодавством НПФ не може бути оголошеним банкрутом. У разі ліквідації фонду, всі гроші його учасників переводяться в інший НПФ. У який саме – вирішуватиме сам вкладник.

7. Кожен НПФ мусить постійно публікувати інформацію за звітність про свою діяльність.

І ще важливий аспект. «Вийти на пенсію» за рахунок коштів, отриманих від НПФ, громадянин України (у даному випадку наш Петро К.) зможе не в «обов’язкові» 60-ть, а навіть у 50 років. Якщо вирішить, що грошей, які НПФ для нього заробив, йому вистачатиме.

…Нам вміють розповідати, що теперішня влада «впевнено і майстерно» провадить Україну до Європи і її цінностей, але чомусь у нас не прийнято розповідати, що у цивілізованому світі НПФ є не лише звичним і давно випробуваним механізмом заробляння коштів для свої клієнтів, а й дуже потужними учасниками економічного життя. У світі є нормою, що кошти НПФ становлять близько 70% у порівнянні з національним ВВП. А, скажімо, у Швейцарії цей показник 123%, а у Нідерландах – усі 168%. Світ вже давно випробував і впевнено користується можливостями недержавних пенсійних фондів. І українці, які будуть щоразу більше дізнаватися про переваги НПФ, також зможуть самостійно гарантувати собі «копійчину» на старість.